ДОСТУПНА ПСИХОЛОГІЯ

 

  Проблема епідемії ВІЛ/СНІДу продовжує залишатись актуальною і в Україні, й у світі. Як не прикро, але Україна займає одне з перших місць у Європі за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції. За неофіційними даними, сьогодні в Україні ВІЛ-інфікованими є понад 1 % населення країни. СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який пошкоджує імунну систему людини, і таким чином знижує опірність організму проти будь-якого захворювання. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть проста нежить може призвести до смерті людини. ВІЛ руйнує Т-лімфоцити – організм врачає захисні реакції, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму і різко підвищується ймовірність смертельних запалювань, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань. Міри профілактики. 1. Основна умова – Ваша поведінка. 2. Статеві контак

  Сучасні діти ростуть в перенасиченому інформаційному середовищі, однак усі технологічні новинки схоплюють на ура. Віртуальний простір для них – це зовсім інший світ, і тільки дорослі – батьки чи учителі – можуть захистити дітей від небезпек у ньому.  За інформацією Інституту соціології НАН України, понад 75% українських батьків не знають, які ресурси відвідують діти та як регулювати доступ до інтернет-контенту. У статті зібрано кілька дієвих порад для батьків та учителів, які, у свою чергу, допоможуть дітям краще зорієнтуватися і зрозуміти, які ризики приховує Інтернет та як вберегтися від можливих загроз у всесвітній мережі. Розповісти про небезпеку  Учителям та батькам варто наголосити дітям про те, що кожен сервіс передбачає свої особливості реєстрації та використання, а також має приховані таємниці та небезпеки. Про кожен з них потрібно розповісти, щоб, у міру можливостей, у розумінні дитини не залишилося прогалин того «що, для чого і як працює». Поведінка в соціальних мережах Ст

  1. Під час карантину, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, слід чітко виконувати правила дорожнього руху: · рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку; · за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів; · переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема, підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч; · у місцях із регулюваними рухами, слід керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора; · виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів, упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби; · чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху; · у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба у

Суїцидальна поведінка   не є виключно медичною чи психологічною   проблемою. Причини такого складного феномену як суїцид містять у собі соціальні, економічні, психологічні, культурні, релігійні і медичні фактори ризику. Профілактика суїцидальних дій є комплексним завданням, виконання якого можливе за ефективної взаємодії різних прошарків суспільства, має бути забезпечено комплексним підходом та виробленням конкретної превентивної стратегії. Суїцидальна пов едінка це аутоагресивні дії людини, які свідомо та навмисно спрямовані на спрямовані на позбавлення себе життя в результаті зіткнення з нестерпними життєвими обставинами. Фактор навмисності та передбачення смерті від подібних форм поведінки, що відносяться до нещасних випадків.   Розрізняють декілька видів самогубств: 1. Неусвідомлюване самогубство. 2. Самогубство як ризикована гра і ризикована легковажність. 3. Психопатологічне й агресивно-невропатичне самогубство: а) маніакальне самогубство осіб, охоплених галюцинаціями або марення

  1. Малюємо страх . Дитині можна запропонувати намалювати на альбомному аркуші паперу свій страх. По ходу малювання  задаються питання, які спонукають її розвивати сюжет малюнка ,  збагачувати палітру використовуваних колірних тонів. Якщо питання не допомагають досягти цього результату, то даються прямі вказівки: «Давай поряд з будинком намалюємо хлопчика, який вийшов погуляти», «Давай зробимо одяг яскравим, різнобарвним» і т. д.  Завдання полягає в якомога більш деталізованому розгортанні сюжету, підвищенні і яскравості кольору , виразності колірних поєднань, використанні широкої різноманітності колірних тонів. Дитину потрібно розпитати про те, що вона намалювала, таким чином познайомившись зі своїм страхом (дізнатись його слабкі і сильні сторони). Вкінці запитати: «А що тепер хочеш з ним зробити?» 2. Малюємо веселку сили. На альбомному аркуші паперу дитині пропонується намалювати веселку за допомогою пластиліну. Спочатку слід підготувати з різних шматків пластиліну кольо